«ББС 110 МАЄ ПРАЦЮВАТИ ЯК ЄДИНИЙ МЕХАНІЗМ»

Батальйон безпілотних систем став логічним і своєчасним розвитком роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.

На той момент уже було зрозуміло, що безпілотна компонента має дуже велике значення на полі бою. Вона дає можливість виявляти противника, стримувати його дії, уражати цілі та підтримувати наші підрозділи на передньому краї.

Спочатку малі БпЛА, зокрема Mavic, показали, що це не лише засіб спостереження, а й ефективний інструмент бойової роботи. Потім дуже добре проявили себе FPV-дрони, особливо на початкових етапах, коли противник ще не мав такої кількості засобів протидії. Окремо показали свою ефективність важкі бомбери, попри складнощі, які виникали на той момент зі зв'язком. Також важливу роль відігравали тоді крила, вони допомагали вести дальню повітряну розвідку і завчасно виявляти рух противника.

Усе це потребувало масштабування, чіткого розподілу задач і об'єднання в одну систему. Саме так і виник батальйон безпілотних систем 110 ОМБр.

У батальйоні є три основні напрямки, які організаційно поділені на роти.

Перший напрямок — рота повітряної розвідки. До неї входять екіпажі, які працюють з малими БпЛА типу Mavic та Autel, а також з безпілотними авіаційними комплексами літакового типу, тобто крилами.

Другий напрямок — рота ударних дронів. Це ударні FPV-дрони, ударні крила та легкі бомбери.

Третій напрямок — рота важких бомберів.

У кожному напрямку є своя технічна складова. Технічні спеціалісти займаються ремонтом, налаштуванням, обслуговуванням, удосконаленням засобів і допомагають екіпажам підтримувати техніку в робочому стані.

На мою думку, найважливіший фактор успішної роботи такого великого підрозділу — це правильно побудована система.

Батальйон безпілотних систем — це великий організм. Якщо кожен напрямок працює окремо і хаотично, ефективність буде нижчою. Тому з самого початку ми дивилися не тільки на виконання бойових задач, а й на те, як правильно організувати процеси всередині батальйону.

За час роботи підрозділ пройшов багато змін. Деякі рішення ми впроваджували, деякі з часом скасовували, щось доопрацьовували. Ми шукали таку модель, яка дозволить батальйону працювати як єдиний механізм.

Якщо пояснити простими словами: кожен має виконувати свою задачу. Пілот має літати. Штурман має вести пілота. Заряджаючий має готувати боєприпаси. Водій має відповідати за перевезення екіпажу і необхідного майна.

Для ремонту та налаштування дронів є технічна майстерня. Для підготовки боєприпасів працюють відповідні фахівці. Для ремонту автомобілів є автослужба. Для обліку засобів, планування й організації роботи ми використовуємо окремі системи, які допомагають оптимізувати процеси.

Такий підхід дозволяє не перевантажувати людей зайвими задачами і дає можливість кожному напрямку працювати ефективніше.

Ми розуміли, що прийде час, коли до нас будуть приходити люди без досвіду в БПЛА. Тому заздалегідь почали будувати систему навчання, яка дозволяє підготувати людину з нуля.

Головне — щоб у людини було бажання вчитися і працювати. Досвід важливий, але він не завжди є обов'язковим на старті.

У нас є навчальний клас із симуляторами, є досвідчені інструктори, які працюють з новачками на полігоні. Є технічний відділ, де людям дають базове розуміння будови дрона, навчають працювати з обладнанням, паяти, усувати прості несправності й краще розуміти техніку, з якою вони будуть працювати.

Наша система навчання гнучка. Ми не відправляємо людину на бойову роботу, поки не бачимо, що вона справді готова. Комусь потрібно менше часу, комусь більше. Ми це розуміємо.

Ще один важливий момент — ми не обмежуємо людину тільки однією посадою. Якщо людина приходить і бачить, що їй більше підходить інший напрямок, ми це враховуємо. Для нас важливо, щоб людина знайшла своє місце і була корисною в тій ролі, де вона може працювати найкраще.

Кожен боєць мого підрозділу має розуміти, для чого він тут. Наша головна задача — допомагати зберігати життя нашої піхоти.

Ми маємо завчасно виявляти противника, передавати інформацію, коригувати роботу інших засобів ураження і, коли потрібно, швидко завдавати удару.

Наші екіпажі та оперативні чергові постійно стежать за обстановкою. Їхня задача — не пропустити загрозу і максимально швидко відреагувати, якщо противник намагається наблизитися до наших позицій або накопичує сили.

За кожним польотом, за кожним виявленням цілі і за кожним ураженням стоять люди на передньому краї. Якщо ми вчасно побачили ворога і вчасно відпрацювали, це може зберегти життя нашим побратимам.

Саме тому батальйон безпілотних систем працює вдень і вночі. Ми працюємо по землі й по повітрю, ведемо розвідку, підтримуємо піхоту, допомагаємо артилерії та іншим підрозділам бригади виконувати свої задачі.

Наша робота має бути швидкою, точною і системною. Бо від цього напряму залежить безпека тих, хто тримає передній край.